Статус критично важливого підприємства у сфері ЖКГ: юридичні пастки

1. ВСТУП

З початком повномасштабного вторгнення ворога у 2022 році сфера житлово-комунального господарства зазнала кардинальних змін та отримала масу викликів, з якими доводиться боротися щодня. В першу чергу пріоритет захисту України та втрата ключових співробітників у сфері ЖКГ. Тому був розроблений єдиний інструмент збереження кадрового потенціалу та безперебійного забезпечення життєдіяльності громад – статус критично важливих підприємств. Ключовим регулятором бронювання працівників та визначення підприємства критично важливим в умовах воєнного стану на сьогодні виступає Постанова Кабінету Міністрів України № 76 від 27.01.2023 р. Однак, шлях отримання критичності, а також утримання такого статусу є важким юридичним процесом з десятками пасток на кожному кроці .

Актуальність теми: наявність бронювання у працівника – фундамент стабільності роботи підприємства . З постійними обстрілами, руйнуваннями критичної інфраструктури та житлових будинків галузь ЖКГ і так працює на межі можливостей, а відсутність статусу критично важливого підприємства унеможливлює швидке реагування на аварійні ситуації.

Проблематика: отримати статус критично важливого підприємства є довгим шляхом з багатьма формалізмами. Невідповідність критеріям, затримка подання звітності або ж навіть незначне зниження рівня заробітної плати тягне за собою невідворотні наслідки, а саме відмова в отриманні статусу.

Мета: надати максимум практичних порад для мінімізації помилок під час отримання статусу критично важливого підприємства, а також уникнути ризиків втрати останнього.

2. ОСНОВНА ЧАСТИНА

Важливі критерії критичності для ЖКГ.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 76 від 27.01.2023 р. підприємство має відповідати мінімум трьом критеріям для отримання статусу критичності .

Ключовими критеріями є:

• податковий – загальна сума сплачених податків, зборів, платежів до державного і місцевих бюджетів, крім митних платежів, та сума сплаченого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування протягом звітного податкового року перевищує еквівалент 1,5 млн. євро, визначений за середньозваженим офіційним курсом Національного банку за той самий період, що підтверджується довідкою контролюючого органу, в якому на обліку перебуває підприємство, установа, організація;
• валютний – сума надходжень в іноземній валюті, крім кредитів і позик, за звітний податковий рік перевищує еквівалент 32 млн. євро, визначений за середньозваженим офіційним курсом Національного банку за той самий період, що підтверджується довідкою відповідного обслуговуючого банку;
• стратегічний – підприємство, установа, організація має стратегічне значення для економіки і безпеки держави;
• економічний – відсутність заборгованості із сплати податків до державного і місцевих бюджетів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що підтверджується довідкою про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, або витягом з інформаційної системи органів ДПС щодо статусу розрахунків платника з бюджетом та цільовими фондами, засвідченим керівником підприємства, установи, організації;
• рівень заробітної плати.

Якщо перші чотири критерії зрозумілі відразу, то останній щодо рівня заробітної плати викликає найбільше питань серед роботодавців. Тому варто детальніше розглянути саме зазначений критерій.

Згідно з п. 6 ч. 2 Постанови № 76 підприємство має підтвердити рівень заробітної плати . Для підприємств житлово-комунальної галузі можливі два варіанти:

• державні та комунальні підприємства (КП) – рівень зарплати має бути не меншим за розмір середньої заробітної плати у відповідному регіоні за IV квартал 2021 року;
• приватні підприємства (ТОВ, ПП) – показник має бути не нижчим за 20 000 грн (що еквівалентно 2,5 мінімальних зарплат станом на 2025-2026 рр.).

На даному етапі кожному роботодавцеві необхідно розрізняти мінімальну заробітну плату встановлену державою та середню заробітну плату на підприємстві. Для розрахунку середньої заробітної плати по підприємству необхідно брати дані за останній квартал або місяць (обов’язково слідкуючи за змінами у Постанові) та застосувати наступну формулу:

Важливо врахувати працівників на лікарняному, часто їх не беруть до уваги і отримують відмови в отриманні статусу критичності, оскільки мають невідповідності по звітам.

Особи, які перебувають у відпустці за власний рахунок протягом усього місяця до розрахунку не беруться, оскільки їм не нараховується дохід у цей період.

Для розрахунку середньої заробітної плати береться загальна сума до відрахування податків.

Також для роз’яснення розрахунку заробітної плати розроблений механізм Міністерством економіки України від 11.12.2024 р.

Щоб забронювати конкретну особу, її індивідуальний дохід має бути не менше 21 617,5 грн у 2026 році, однак цифра може змінюватися, тому необхідно постійно моніторити будь-які зміни у цьому питанні.

Залишилося з’ясувати, як державним та комунальним підприємствам отримати розмір середньої заробітної плати за IV квартал 2021 року, адже під час підготовки документів «просто подивитися у пошуковику» в інтернеті недостатньо. Тому на допомогу роботодавцям приходить Держстат .

Алгоритм звернення до Держстату дуже простий: подається запит на отримання публічної інформації згідно Закону України «Про доступ до публічної інформації» до Головного управління статистики у відповідній області України (або місті Київ).

По змісту запиту зазначається період, який цікавить, тобто IV квартал 2021 року за видом економічної діяльності (бажано зазначити КВЕД, наприклад, 81.10). Держстат надасть офіційну відповідь протягом 5 робочих днів.

Підводні камені (невідповідність КВЕД, реальність бронювання, помилки у звітності)

В першу чергу варто звернути увагу на пастку, в яку можуть втрапити юристи державних та комунальних підприємств щодо рівня заробітної плати у 2021 році. У деяких регіонах рівень заробітної плати у 2021 році був досить високий у житлово-комунальній сфері. З початком війни частина підприємств перейшла в режим економії або ж скоротили премії, що призвело до зниження рівня заробітної плати у порівнянні з 2021 роком.

Роботодавцям потрібно отримати довідку з рівнем заробітної плати від Держстату і прорахувати рівень середньої заробітної плати по своєму підприємству до моменту подачі документів на отримання статусу критичності.

Якщо ж виявиться рівень заробітної плати по підприємству нижчий, ніж офіційний у 2021 році, то варто розглянути можливість преміювання працівників або ж надбавку за виконання роботи в особливий період.

Жодною нормою законодавства дані дії не заборонені, навпаки, щоб діяльність була прозорою, норму щодо надбавок під час воєнного стану можна закріпити в Колективному договорі або ж в Положенні про оплату праці.

Нижчий рівень заробітної плати по підприємству, ніж офіційний у 2021 році автоматично потягне за собою відмову в отриманні статусу критично важливого підприємства.

Ще однією пасткою дуже часто є невідповідність КВЕДів . На практиці отримуємо ситуацію, коли підприємство надає фактично комплексне обслуговування об’єктів, тобто КВЕД 81.10, а фактично визначили КВЕД 38.11 – збирання безпечних відходів.

Під час підготовки документів для отримання статусу критично важливого підприємства, юрист буде давати пояснення щодо забезпечення життєдіяльності певної громади шляхом надання комплексу послуг, обґрунтовувати їх важливість. Ніби і пакет документів підготує вірний, і дійсно підприємство є критично важливим, однак підприємство отримає відмову у критичності по причині «конфлікту КВЕДів».

Якщо ж таки при підготовці документів було з’ясовано про наявність описаного конфлікту, то варто внести зміни до Єдиного державного реєстру, тобто необхідний КВЕД зробити основним, навіть якщо він був другорядним до цього. Зазначені зміни знімуть 90% питань при первинному розгляді документів.

Наступна пастка завжди з’являється у звітності. За період 2025-2026 р.р. помилки у звітності – це найчастіша причина відмов , помилок може бути безлічі різнотипних, однак виділяють 4 основних:

• помилки у податковому розрахунку: часто бухгалтер у сердньооблікову кількість штатних працівників включає зовнішніх сумісників та осіб, які працюють за цивільно-правовими угодами, як повноцінні штатні одиниці і таким чином штучно знижує середній рівень заробітної плати;
• наявність заборгованості, навіть поточної тягне відмову, дуже важливо на день подачі документів мати на рахунку «0» або ж переплату;
• несвоєчасне подання звітності: якщо документи на отримання статусу критичності розглядаються, а звіт ще допрацьовується або тільки подається, то автоматично відмова;
• уточнюючий розрахунок: якщо подали дані про заробітну плату, а потім виявили помилку, то уточнення відповідним органом будуть прийняті не відразу. Спочатку буде розглянуто першопочатковий пакет документів;

Зважаючи на помилки, які описані вище, юрист підприємства спільно з бухгалтером мають перевірити на відповідність критеріям кожен документ та цифру. Обидва спеціалісти мають пройти своєрідний «іспит», адже неуважність/помилка тягнуть за собою втрату можливості бронювання фахівців підприємств, що в свою чергу значно знижує рівень обслуговування.

Наступне, на що варто звернути увагу – це реальність бронювання, коли підприємство вже отримало критичність . На цьому етапі з’являються питання, на які ніхто не звертав увагу під час підготовки документів для отримання статусу критично важливого підприємства. Отримання критичності не дорівнює автоматичне бронювання наявних працівників. Роботодавці повинні враховувати, що у штаті можуть бути фахівці, які мають дефіцитні військово-облікові спеціальності (ВОС) та бронювання останніх неможливе.

Перелік дефіцитних ВОС не є сталим документом, він коригується Генеральним штабом ЗСУ відповідно до поточних потреб на фронті. На даному етапі маємо Лист Генерального штабу ЗСУ від 20.04.2023 р. № 300/1/С/3886, де є перелік ВОС. Юристам підприємств, які мають на меті отримання критичності та подальшого бронювання працівників, необхідно слідкувати за змінами та завчасно бути готовим аргументувати чому працівник з дефіцитним ВОС важливий саме для підприємства. Хоча у 2026 році стає все складніше знайти аргументацію, яка б вплинула на можливість бронювання працівників з дефіцитними ВОС.

Ще одна проблема актуалізації даних: роботодавець повинен розуміти, що він не зможе забронювати особу, якщо дані не уточнені або відсутні у реєстрі «Оберіг».

Процедура отримання статусу критичності

Отримання статусу критично важливого підприємства можна розділити на чотири основних етапи: самоаудит, підготовка пакету документів, подання та очікування рішення.

Що стосується самоаудиту, то вище розібрали підводні камені, які можуть трапитися на шляху. Роботодавцю та юристу обов’язково потрібно перевірити особисто кожен документ та бути впевненим, що нічого не пропустили.

Першочергово необхідно визначитися до якого органу будуть подаватися документи . Зазвичай у сфері житлово-комунального господарства можуть бути подані документи до Міністерства розвитку громад та територій України або ж до Обласної військової адміністрації (ОВА) за місцем знаходження. Якщо ж визначилися з поданням до ОВА, то необхідно ознайомитися з критеріями окремо, оскільки кожна ОВА визначає свій перелік вимог, що враховують специфіку регіону.

З’ясувавши до якого органу подаватися, роботодавець має визначитися з критеріями, яким відповідає підприємство, установа, організація.

Далі підприємству необхідно підготувати пакет документів:

• клопотання у довільній формі з обґрунтуванням відповідності кожному критерію, а також доведення важливості підприємства для забезпечення життєдіяльності громади;
• довідка про загальну суму сплачених податків (обов’язково завірена податковою або підписана керівником);
• довідка про відсутність заборгованості з ЄСВ;
• довідка про рівень заробітної плати;
• копії податкових декларацій з відмітками про отримання (за останній рік);
• інформація про подання звітності.

Перевіривши, пакет документів подається до Міністерства розвитку громад та територій України або ж до Обласної військової адміністрації для розгляду. На цьому етапі можуть надсилатися запити до Пенсійного фонду та Державної податкової служби для верифікації наданих цифр.

Якщо документи не мають помилок, зауважень, то орган виносить наказ або розпорядження про надання підприємству статусу критично важливого. Зазвичай тривалість розгляду до 10 робочих днів.

Після прийняття рішення орган надсилає наказ/розпорядження до Міністерства економіки України та Міністерства цифрової трансформації України з метою внесення критично важливого підприємства до реєстру, що дозволить в майбутньому бронювати працівників через Дію. Відповідний наказ/розпорядження надсилається і підприємству, яке визнано критично важливим.

Юридичні нюанси бронювання працівників

Статус критично важливого підприємства надається на 1 рік . Зі спливом зазначеного строку процедура підтвердження критично важливого підприємства починається з початку, жодних інших варіантів на даному етапі не передбачено. Тому тут дам невеличку пораду, не потрібно чекати дня закінчення статусу критичності, готуйте документи за 40-45 днів до закінчення, тим самим можна буде забезпечити безперервність бронювання працівників.

Також роботодавець повинен розуміти, що протягом року орган спостерігає за підприємством та у разі наявності фактів невідповідності визначеним критеріям, статус критично важливого підприємства може бути знятий у будь-який момент.

Окрім часових рамок, які зазначені вище, роботодавець має врахувати специфіку оформлення списків військовозобов’язаних та взаємодії з реєстрами. Перед бронюванням працівників, особа, яка відповідальна за військовий облік на підприємстві, повинна перевірити усі військово-облікові документи у кожного військовозобов’язаного.

Якщо військовозобов’язаний не уточнив свої дані, не має військово-облікових документів або перебуває у розшуку, то під час бронювання прийде відмова із зазначенням причини. В такому випадку працівнику потрібно буде звертатися до ТЦК та СП для усунення порушень військового обліку і тільки після цього спробувати забронювати ще раз.

Загальне правило відповідно до Постанови № 76 щодо чисельності бронювання 50% військовозобов’язаних. Однак, роботодавець повинен враховувати, що кількість місць для бронювання розраховується на дату подання списку. Тобто, якщо після подання списків один із заброньованих звільняється, а на його місце приходить особа, яка не має відстрочки, то баланс місць може порушитися.

Також до загальної кількості місць для бронювання враховуються особи, які мають відстрочку та особи, які були мобілізовані після 18 травня 2024 року (згідно п. 12 Постанови № 76). З описаного, ми робимо висновок, що особи, які були мобілізовані до 18 травня 2024 року не враховуються до загальної кількості військовозобов’язаних. До того ж відповідно до Постанови № 360 від 28.03.2025 р. до загальної кількості військовозобов’язаних не враховуються і особи, які працюють за сумісництвом та заброньовані за іншим підприємством.

Роботодавець повинен знати випадки анулювання бронювання:

• закінчення строку дії статусу критичності;
• звільнення конкретного працівника з підприємства;
• дострокового скасування статусу критичності за наявності порушень;
• припинення діяльності самого підприємства або ж його ліквідація.

Таким чином, юридичний супровід бронювання не закінчується на поданні документів до відповідного органу та отриманні статусу критичності. Це процес, який потребує щоденного контролю та перевірки усіх нюансів.

Топ 3 помилки втрати критичності

Думаю вже досконало зрозуміло, що статус критичності – це не безстроковий імунітет, а Постанова № 76 встановлює жорсткий механізм контролю за наданим статусом. Нижченаведені помилки приводять до автоматичної втрати критичності, незважаючи на той тернистий шлях, який вимушені були пройти роботодавці.

Так, першою з помилок, яка приводить до втрати критичності є заборгованість з ЄСВ або ж по податкам.

Пам’ятайте, відсутність заборгованості є безапеляційною умовою. Система моніторингу органів, що надала критичність працює через Державну податкову службу. Для відмови у критичності не обов’язково мати великі борги, адже технічна помилка банку, не вчасно зарахований платіж або недоїмка, навіть в 1 гривню, в системі буде відображатися, як наявна заборгованість.

Тому роботодавець має взяти за правило, перед кожним квартальним звітом або підтвердженням статусу критичності на новий строк – обов’язково завчасно отримати довідку про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи.

Наступною помилкою є пропуск дедлайна підтвердження , тобто пройшов рік, підприємство не звернуло на це увагу, завчасно не зібрало необхідний пакет документів та просто втратило критичність. Зазначені дії можуть стати точкою неповернення, адже для отримання статусу потрібен буде час, за який роботодавець може втратити цінних кадрів, оскільки особи, які не мають відстрочки можуть бути мобілізовані.

Наступна помилка – це надання завідомо невірних даних про рівень середньої заробітної плати . Були випадки, коли роботодавці штучно завищували показники середньої заробітної плати лише за один місяць, а після отримання статусу критичності рівень знижувався. Дії роботодавців були розцінені, як надання завідомо неправдивих даних. Наслідками таких дій було не просто зняття статусу критично важливого підприємства, а й підприємства отримали тривалу заборону на повторне подання (в більшості випадків 6 місяців) на поновлення статусу.

Роботодавець критично важливого підприємства повинен розуміти всю відповідальність наявності такого статусу та запровадити внутрішній аудит таких показників, як: заборгованість та середній рівень заробітної плати.

Також не варто забувати слідкувати за чисельністю штату, оскільки різке скорочення штату може викликати у контролюючих органів питання щодо важливості підприємства для забезпечення життєдіяльності громади.

Системні проблеми ЖКГ для утримання статусу

Для підприємств житлово-комунальної сфери виконання критеріїв, визначених Постановою № 76 є непростим викликом, адже є ряд чинників, які заганяють підприємство в глухий кут. Ні для кого не секрет, що сфера житлово-комунальних послуг є «заручником» платіжної спроможності населення та фізичної цілісності інфраструктури.

Найголовніша проблема – це зниження оплат за житлово-комунальні послуги від населення. Роботодавець повинен виплачувати гідну заробітну плату, щоб тримати рівень середньої, необхідної для бронювання та вчасно сплачувати податки. Однак, багато підприємств працюють лише за кошти, які надходять від населення та не отримують виплат з міських бюджетів. Так, отримуємо ситуацію, коли рівень оплат від населення катастрофічно падає, а роботодавець опиняється перед вибором сплатити податки чи виплатити заробітну плату. Таким чином з’являється замкнуте коло з якого складно знайти вихід.

Ще однією болючою проблемою для житлово-комунальної сфери є безперевні атаки по інфраструктурі та житловій забудові. Передбачити витрати неможливо, оскільки жодного розуміння об’єму пошкоджень та місць пошкоджень немає. Руйнування внаслідок обстрілів вимагають негайного спрямування фінансів на відновлення. Якраз в цих випадках кошти беруться із зарплатного фонду або ж податкового резерву.

В механізмі отримання статусу критичності та суворого дотримання критерію відсутності заборгованості, станом на 2026 рік, не передбачено форс-мажорних обставин, які б обґрунтовували тимчасову заборгованість.

Системною проблемою у сфері житлово-комунального господарства є і те, що спеціалісти часто працюють в умовах підвищеної небезпеки. Якщо ж через фінансову нестабільність підприємство втрачає статус критично важливого, то працівники стають відкриті для мобілізації. Втрата ключових інженерів, сантехників, зварювальників може призвести до зупинки життєдіяльності цілого району.

Юристам таких підприємств варто було б документувати кожне руйнування, спрямування коштів на відновлення задля наявності підґрунтя при зверненні до органу влади для продовження статусу критичності. Таке підґрунтя покаже, що незважаючи на наявну ситуацію, в надважких умовах підприємство продовжує функціонувати та забезпечувати життєдіяльність громади.

Практичні поради для підприємств ЖКГ

Знаючи тепер зони ризику, юридичні пастки кожен роботодавець повинен створити собі безпечну «подушку» в отриманні та подальшому утриманні критичності.

В першу чергу необхідно створити резервний фонд для сплати податків та будь-якими способами уникати утворення можливої заборгованості. Тобто визначити сплату податку пріоритетною, навіть перед оплатою постачальникам матеріалів. У разі критичного браку коштів ініціювати звернення до місцевих рад (у випадках державних або комунальних підприємств) з проханням надання фінансової підтримки для сплати податку з метою збереження статусу критично важливого підприємства.

Юридичним відділам підприємства потрібно проводити безперервну претензійно-позовну роботу, оскільки наявність відкритих виконавчих проваджень у великій кількості буде додатковим аргументом щодо вжиття підприємством всіх можливих заходів для стабільної сплати податків та виплати заробітної плати.

Встановити на підприємстві неписаний закон щодо внутрішнього аудиту. Роботодавцю не потрібно чекати до кінця кварталу для отримання звіту, необхідно постійно тримати «руку на пульсі» задля попередження настання негативних наслідків для себе та працівників.

При комунікації з органами влади використовуйте переконливу аргументацію: «єдине підприємство, яке забезпечує життєдіяльність більше 300 будинків» або «забезпечує водопостачання об’єктів соціальної сфери (лікарень, шкіл і т.д.)», або «протягом останніх 4 місяців ліквідовано понад 20 аварій, спричинених обстрілами».

Іноді інші показники у підприємства можуть бути на межі, а переконливе обґрунтування дасть додатковий шанс на отримання позитивного рішення.

3. ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА

Ключовий ризик для підприємств

Підсумовуючи вищеописаний матеріал доходимо єдиного висновку, що найбільший ризик підприємств – це людський фактор. Одна необачна помилка спеціаліста (юриста, бухгалтера, кадровика) потягне за собою ряд проблем, які стануть перепоною на шляху отримання статусу критично важливого підприємства або ж втрати вже наявного статусу.

Кожен спеціаліст, який бере участь у цій надважливій роботі для галузі житлово-комунального господарства повинен розуміти, що його помилка може коштувати підприємству дуже «дорого», а також може зупинити життєдіяльність цілої громади.

Системні рекомендації

Для стабільного утримання статусу критично важливого підприємства доречно було б визначити окрему посадову особу, яка буде завжди «тримати руку на пульсі», тобто слідкувати за змінами у законодавстві, перевірятиме синхронізацію підприємства в Дії та завчасно виявлятиме ризики для підприємства.

На період наявності бронювання у працівників, закріпити абсолютний пріоритет по сплаті податків та виплаті заробітної плати працівникам перед іншими платежами.

Роботодавцю потрібно постійно проводити внутрішній аудит, не чекаючи звітів. Проводити перевірку рівня середньої заробітної плати, а також штатної чисельності працівників.

Висновки

Статус критично важливого підприємства – це не сталий процес, а динамічний, який змінюється майже щодня. Успіх утримання статусу критичності в більшій мірі залежить від злагодженої роботи юриста, бухгалтера та кадровика підприємства, тому роботодавець у цих людях має бути більше, ніж просто впевнений.

Пам’ятайте, за даними моніторингу відкритих джерел органів влади за 2024-2025 р.р. понад 15% підприємств житлово-комунального господарства отримали відмови в отриманні статусу критичності по причині наявності помилок в оформленні документів, близько 8% втратили критичність при спробі продовження терміну дії статусу по причині невідповідності рівня заробітної плати.

Станом на 2026 рік житлово-комунальна сфера займає лідируюче місце після оборонного комплексу та енергетики по кількості заброньованих працівників, тому підтвердження статусу критично важливого підприємства вимагає все більшої концентрації та аргументації.

Бронювання працівників житлово-комунальної сфери є запорукою збереження в оселях українців тепла, води, світла та комфортних умов проживання у такий важкий час для країни.